стрілка

-и, ж.

1) Зменш.-пестл. до стріла 1).

••

Як стрі́лка бі́гти — дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін.

2) Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем, яка обертається на осі та показує час, напрям і т. ін. на шкалі вимірювальних приладів.

3) Знак для вказівки напрямку у вигляді риски, від кінця якої під гострим кутом відходять дві коротенькі рисочки. || Візерунок у вигляді такої риски. Панчохи зі стрілками.

4) Безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі. || Вузький довгий пагін у рослин, з якого розвивається листок, колосок і т. ін.

••

Іти́ у стрі́лку — про переважний ріст, розвиток стебла рослини за рахунок листків, коренеплоду і т. ін.

5) Пристрій для переведення трамвая чи поїзда з однієї рейкової колії на іншу.

6) Місце роздвоєння в нижній частині копита.

7) Вузький довгий мис, що утворюється зі злиттям двох річок, а також піщана коса, намита прибоями.